Кіберзлочинність небезпечніше COVID-19. Хто в зоні ризику?

COVID-19 став причиною загострення кіберзлочинів у світі. Внаслідок пандемії понад 1,5 млрд дітей стали більше часу проводити в Інтернеті, залишаючись мішенню злочинців онлайн (за даними ЮНІСЕФ). І, на жаль, фізична ізоляція вдома не позбавляє від булінгу, секстингу, грумінгу, сексторшену та перегляду небезпечного контенту. В умовах ізоляції у світі спостерігається стрімкий ріст пошуку через даркнет інформації щодо знущань над дітьми. Це призвело до збільшення кількості звернень на портал Internet Watch Foundation (https://stop-sexting.in.ua/send/), який займається видаленням зображень сексуального насильства над дітьми.

Україна та світ

Австралія: під час спалаху коронавірусу на 75% збільшилась кількість запитів у Google щодо домашнього насильства та шляхів допомоги. Звернення до телефонної служби зросла на 25%, а кількість звернень через вебсайт на 150%.

Україна: за січень-березень 9997 звернень отримала гаряча лінія ГО “Ла Страда-Україна”. Консультаційну допомогу організація надавала у питаннях: насильства, жорстокого поводження з дітьми та їх експлуатації (39,9%), психологічного здоров’я (19,2%), безпеки в Інтернеті (11,8%) та ін. Найбільше звернень було від дівчат – 72%, 28% становили хлопці.

“Пандемія COVID-19 збільшила вразливість дітей, особливо в Інтернеті. Саме тому першим кроком в Україні було посилення програм щодо підвищення обізнаності дітей та батьків. В рамках національної кампанії #stop_sexting ми розробили ряд освітніх інтерактивних матеріалів і відео. Щотижня проводимо вебінари і прямі трансляції і навіть запустили чат-бот для підлітків в Telegram. Крім того, ми активно співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ, відділами кіберполіції і торгівлі людьми і допомагаємо їм у виявленні ризиків щодо користування дітьми Інтернет простором!”, – наголосила Анастасія Дьякова, Радник з питань безпечного Інтернету для кожної дитини при Віце-прем’єр-міністрі – Міністрі цифрової трансформації України, засновниця освітнього проєкту #stop_sexтинг.

Психологія поведінки

У дітей важливу роль відіграють стосунки з батьками та дорослими. Якщо у дитини сформовані довірливі стосунки з родичами, вона буде готова сповістити про свої негаразди їм. Якщо ж ні – шукатиме такі взаємини в онлайні і довіряти тим, хто її “розуміє та підтримує” там.

Варто не забувати, що дорослим, часом як і дітям, не вистачає навичок критичного мислення для того, щоб проаналізувати отриману інформацію чи повідомлення та згідно з цим почати діяти. Нами керують емоції – найперша реакція на будь-яку ситуацію як на подразник. Через це ми можемо несвідомо та імпульсивно діяти, особливо у ситуаціях небезпеки чи високої тривоги.

Кіберзлочинці характеризуються нестабільністю, жаданням пригод та авантюризму. Для них є характерним високий рівень освіти. Вони знають, на що треба “натиснути”, аби людина їм повірила та часом самостійно розповіла особисті дані чи віддала щось коштовне. Кіберзлочини (відповідно до судової практики) діляться на три умовні категорії: ті, що вчиняються у зв’язку з професійною діяльністю (спеціалісти з програмування); з метою незаконного збагачення; з особистих мотивів — самоствердження чи помста. Але будь-який кіберзлочин включає шантаж і погрози. А це викликає первинний страх смерті, і жертва, аби зберегти власне життя та життя своїх близьких, готова на все.

Як захистити найвразливіших – дітей?

Оскільки життя підлітків змінилось внаслідок соціальної ізоляції – дуже важливо говорити з дітьми про безпеку в Інтернеті. Батькам варто звернути увагу на:

  • Налаштуванням екранного часу

Дитина може годинами щось шукати в Інтернеті або витрачати менше часу в мережі, але спілкуватись з незнайомцями в прямих ефірах чи відео програмах. Регулярно обговорюйте сайти, додатки та ігри, які використовують діти. Дорослі таким чином можуть розпочати бесіду та допомогти дитині проаналізувати загрози, з якими можна зіткнутися онлайн.

  • Прямі ефіри та відеозв’язок

Для більшості дітей складно не спілкуватись з друзями чи членами родини. Відеозв’язок та різні програми, які вважаються доволі безпечним, розв’язують цю проблему, але насправді приховують певні ризики. Важливо допомогти дітям зрозуміти, як використовувати відеозв’язок безпечно і бути впевненими, що вони спілкуються з людьми, яких знають особисто. Наприклад, використовуючи Zoom, створювати окремі зустрічі, де необхідне введення пароля для входу, та не додавати до бесіди людей з незнайомими ніками.

  • Безпека в соціальних мережах

Спілкування в соцмережах має певні ризики кібербулінгу чи насильства. Діти, які відчувають себе одинокими чи мають нестійке психічне здоров’я, частіше стають жертвами онлайн грумінгу Онлайн грумінг – це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки із дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн (коли вони змушують дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою). А згідно правил користування соціальними мережами реєстрація в них дозволена з 13 років. Якщо дитина ще не досягла цього віку, то адміністрація має право деактивувати акаунт користувача.

Також батьки мають пам’ятати, підлітки неохоче йдуть на контакт, особливо, якщо знають, що їх очікує покарання чи відмова від гаджетів. Тому налагодити відвертий діалог допоможуть інтерактивні продукти освітнього проєкту #stop_sexтинг, який піклується про захист українських дітей від сексуального насильства в Інтернеті:

  1. Чат-бот в Telegram: @StopSextingBot (https://t.me/StopSextingBot)
  2. За хештегом #stop_sexтинг_вправи в Інстаграм та Фейсбуці вправи та ігри
  3. Освітні відео на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=Qv506wMWrZA&
  4. Кросворд #stop_sexтинг: https://bit.ly/2TgW5l5
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий



http://ppl38.ho.ua/wp-content/uploads/2020/05/dsBuffer.bmp.png