Результати тестування “Оцінювання емоційно-діяльнісної адаптивності”

 

Психологічною службою ліцею було проведено тестування “Оцінювання емоційно-діяльнісної адаптивності”. Пропонуємо ознайомитись з його результатами.

Повноцінно прожити життя, уникаючи стресів і криз, нереально. Кожен день приносить чергове напруження, нові випробування, несподіванки, проблеми. Людина у своєму русі вперед зазвичай стикається із стресовими ситуаціями. Стрес виникає в умовах ризику, дефіциту часу, при необхідності швидко і самостійно приймати важливі рішення, миттєво реагувати на загрози і несподіванки

У помірних дозах стрес не є шкідливим, він навіть надає життю певною мірою смаку й аромату, зазначав його першовідкривач Г. Сельє. Без стресів життя було б сумним, одноманітним, нецікавим. Це природний побічний продукт будь-якої діяльності, оскільки відбиває нагальну потребу людини в адаптації, пристосуванні до мінливих умов життя. Стрес є напругою захисних сил, мобілізацією внутрішніх ресурсів, енергетичним забезпеченням можливостей для вирішення нових завдань.

Стрес стає небезпечним, коли супроводжується сильним напруженням, хвилюванням, тривогою, страхом. У людини, що переживає такий стрес, починає прискорено битися серце, їй стає важко дихати, думати, пригадувати важливу інформацію, робити вибір. Тривала стресова ситуація негативно позначається на стосунках людини зі своїми близькими, провокує втрату працездатності, хронічне безсоння і головний біль, а інколи і серйозні психосоматичні захворювання.

Стресостійкість особистості прямо пов’язана з умінням людини пристосовуватися до життя і гнучко реагувати на зміни життєвих обставин. Знижений адаптаційний потенціал є психологічним чинником, що зумовлює виникнення стресу й загострення кризових переживань. Особистісну адаптивність ми дослідили за допомогою методики  «Оцінювання емоційно-діяльнісної адаптивності особистості».

У опитування прийняли участь 97 респондентів:

  • 19 відсотків респондентів мають високий рівень адаптивності;
  • 69 відсотків респондентів мають середній рівень адаптивності;
  • 12 відсотків респондентів мають низький рівень адаптивності.

Таким чином ми можемо зробити такі висновки, що більшість респондентів мають високий або середній рівень адаптованості. Стресорів безліч, їх важко перелічити, оскільки вони у кожного свої. Те, що викликає стрес в одного, для іншого є лише пробою сил. Способи реагування на стресчинники, як і способи подолання стресового напруження, також дуже своєрідні. По-справжньому індивідуально значущим стресором стає той подразник, з яким особа не може справитися, гнучко оволодіти станом, адаптуватися до умов, що перевищують її можливості. Чим більшу внутрішню гнучкість виявляє людина, тим легше їй протистояти стресорові, зберігаючи контроль над своїми реакціями, і тим менш шкідливою буде для неї післядія стресора

 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий



http://ppl38.ho.ua/wp-content/uploads/2020/05/dsBuffer.bmp.png